Бринів світанок ніжністю роси, Душа пропахла фітонцидом м’яти. Упала тиша в ступор від краси І вийшла осінь ранок зустрічати. Маленький сад ще гнеться від плодів, Ввібравши рясно теплі фарби сонця. Він теж, мабуть, і мріяв, і хотів У літні спогади залишити віконце. Щоби в жовтневі мокрі вечори, Як тиша вже […]
Daily Archives: 02.10.2020
22 posts
Під сизе небо осінь простелилась, Розставила акценти і штрихи. Землі, утомленій людьми, дощами снилась, Деревам пов’язала фартухи. Вітрами розчесала вербам коси, Каштанами встелила тротуар. На довгих, асфальтованих підносах Писала зливами таємний мемуар. Кружляла листям танго, часом вальси, Його недбало клала по землі, Вкриваючи і парки, і тераси, Махнула злегка вицвівшій […]
1 Кохана, ти приходиш у снах Чарівною навіки дитиною І я забуваю пекельний страх І торкаюсь тебе ніжною рукою… 2 Я відчуваю, як тремтить твоя рука І серце пульсує рожевим птахом, Ми прагнемо кохання і часу ріка Зупинилась навіки блакитним небом… 3 […]
1 Несподівано завітала осінь І все всмоктують очі мої, Вітер в кронах смарагдових голосить І розкидує листя бурштинові… 2 Зажурились верби кряжисті, Шукаючи дзеркало води І вже скоро будуть в позолоті Бачити містичні сни… 3 Природа змінює кольори, Немов королева плаття […]
1 Що не людина, То пекельні гріхи, Торує Україна Зоряні шляхи… 2 І кожен крок- Глибока безодня, Карає Бог Людей сьогодні… 3 А люди –птахи Шукають Долю, Живуть без Страху І помирають в бою… 4 За рідну землю Проливають кров, […]
Коли мама була молодою, То вражала посмішкою чарівною І посміхалась лагідно і привітно, Немов це серпневе літо, Даруючи золоті проміння Безсмертного кохання… І немає обрію Любові, Бо Любов живе у серці І Любов повище Смерті, І там розкриває двері, Розгортаючи Вічну Душу Образом моєї матері наяву… *** […]
. . В ОБІЙМАХ ОСЕНІ ПРЕКРАСНОЇ… . .Вдихаю, зачарована, аромат квітковий . .В обіймах королеви – Осені прекрасної, – . .Люблю, по щирості своїй, увесь світ чудовий, . .Вдивляюсь в мерехтіння зіроньки незгасної. . .Іду – мандрую по Землі із любов”ю, ніжно . […]
Ніч зоряна. Осіння. Лагідна. Туман чи дим усе запеленав. Шумні компанії. І лиш вона одна Іде, бо ти її не наздогнав. Ну і нехай. Вона не з боязких. Іде. Мовчить. Не плаче. Не лякається. В твоїм житті ще не було таких, Коли болить їй – ніжно усміхається. Коли ти сердишся, […]
А мені для щастя і осені вистачає … Неочікувано? Правда? Та так відчуваю… От комусь би мільйон, ну, хоча б півмільйона,- І, людина щаслива, – є грошей піввагона… Я ж бо – інша людина… Таких коштів не треба, Бо люблю все, що поруч, і люблю – як впівнеба!.. Мене вабить […]
Після смачної вечері Справ в Петра немає, Роздягнувшись до шкарпеток До жінки він лягає. «Від кохання, моя люба, Тобі не сховатись!», – Тягне Петре свої губи Щоб поцілуватись. Жінка каже йому строго: «Не получиш ласки, Поки ти собі на рота Не одягнеш маску!». Петре дуже здивувався, Влігся він на спину. […]
Хмари повислі над полем, Білий день застеливши бідою. Серце неньки скалічиться болем За синів, унесенних війною. Ворог наш честі не знає. Підступний, лихий і жорстокий. Обстрілів гуркіт триває Попри діток мирних стогін. Але бійці на «нулі» гордо б’ються, Не лишають промерзлих окопів. України сини не здаються, Слава мужності […]
Листям тривожно шепоче Вітер молитви благання: «Боже, хай в серці дівочім Не оселиться страждання… Хай не здригнеться бідою Спокій батьківської хати І по Вкраїни герою Сліз не проллє сива мати» Кличе синів Батьківщина, Плаче від злої наруги. Чорна на ненці хустина, Крається серце від туги. Любих діток […]
Я бегу… Я дышу… Я взлетаю… И галактики – все подо мной… Как мгновенье во времени, таю Только рядом… И только с тобой…
Берегиня Чарівна Мати, Жінка-Берегиня, Для милого-кохана, а для батьків-дитина. Нехай щоранку солов’ї вплітають пісні в коси, Зозуля щира у гаю збирає срібні роси. Чарівні очі, сині та бездонні, Мільйони тонуть в них, немов в безодні. І простору в душі немає краю, Жінка, немов квітка розквітає. Зустрічає сонце, […]
Не думай, що війна – це десь на Сході, Не в тебе, не для тебе й все мине, Що треба посадить картоплю на городі, А другі повоюють за тебе. Що дім твій не зруйнований від «градів», Бо сам ти зараз є не там, а тут, І в бідах наших винна […]
Осінь як жінка – така різна буває часом Десь холодом віє, десь ніжно муркоче То сонечком бавиться то морозами То жіночним сопрано а іноді басом Осінь як жінка – спокуслива, чиста Для когось Така бажана, так свята і так грішна Але для когось… А для іншого болем холодним свище Та […]
Синє небо, вітер слабо шумить. Пташки від спеки ледве співають. Листя тихо шелестить, Дощу людство багато днів не мають. Прямо у садочок, Тече невеличкий струмочок. Ніхто його не помічає, Його чистих та прозорих вод. Кожен увагу приділяє, Щоб прибутковий був його завод. Але так ніхто води чистої не п’є, Яку […]
Вже пахне яблуками у саду серпневім І груші стиглі, мов сонця малі. А я іду, біжу, спішу до тебе Частиночко подільської землі. Тут все знайоме й рідне аж до болю: Старенька хата, наче мати нам Й троянда чайна побіля вікна, Подвір”я поросло спориш-травою. А біля тину ще стоїть криниця, Хоча […]