Вже ходить серпень по стерні,
Настоює на травах ніч.
Ключем скрипковим журавлі
Вже замикають брами літа…
Уже палахкотять жоржини
І зорі-айстри у садах…
Вже загорілася калина
І перший жовтий лист упав…
Вже зовсім скоро залуна
Мелодія осіння…
І розіллється по садах
Летючим павутинням…
Уже невидимий арфіст
Настроює всі струни,
Аби зіграть перший акорд
Осіннього ноктюрну…
А поки догорає день
У надвечір’ї літа,
В тепла останніх обертонах…
І неспокійний вітер
Зриває пелюстки жоржин,
Закручує в нестримний вихор,
Зриває ноти із пюпітра…
2016 р.
Світлина з мережі