В гробах ридають Преподібні,
І трісло небо, наче скло,
Тому, що йде війна на Півдні –
Добився сатана свого!
Тому, що совість вже розп’ята,
І спалені назад мости,
Тому, що брат стріляє в брата,
А на обох святі хрести!
В очах здебіше чорні фарби,
В верхах панує тільки зло,
Та молиться намісник Лаври,
Преосвященнійший Павло!
Б’є в його посох блискавиця,
Залякує суспільний грім,
Та робить хрест його правиця,
І Омофор Святий на нім!