Для голосування необхідно авторизуватись

Чекаю

а я чекаю вже на холоди
щоб небо сіре, морозний вітер.
щоб з’являлись на шибці сліди
від продиханих серцем літер.

бо я знаю, що лиш тоді
серед набридлої пустоти
в дощовій і холодній воді
у кімнаті з’явишся ти.

я очі підніму повільно.
не повірю. враз зійде втома.
скажу тобі голосом вільним
“Вітаю . нарешті ти вдома”.

На кухні питимем чай і каву
і будем ,напевно, мовчати
А ,може , ти з сумом розкажеш
про те, як шиплять гранати.

Про те, як сплять села під пилом
Про те, як дощі миють гради.
Як звичайним дешевим чорнилом
Зірки малював для розради.

За вікнами кухні снують холоди.
і буде ,навіть ,морозний вітер.
на губах твоїх вогкі сліди
від продиханих мною літер.

7

Автор публікації

Офлайн 1 рік

Ольга Карташова

84
Коментарі: 5Публікації: 11Реєстрація: 10-08-2020

Бронзове перо

Достижение получено 10.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій