Листочки, ніби перша сивина,
додолу осипаються із вишні,
полями тихо стелеться туман…
Про осінь нам нагадує Всевишній.
Секунди час приносять на вівтар,
молитвенно шепочучи “Осанна”..
Душа, в бажанні скинути тягар,
блукає між світами безталанно.
Усі дороги, що ведуть у Рим,
із рим складають пісню одиноку…
Життя бурхливе, а насправді – дим,
фантазія і марево глибоке.
01.08.2017