Тату, ти нагадуєш про себе
легким, прохолодним вітерцем
сонячної літньої години…
Бачу твої очі… Тихий щем
серце огортає у зажуру –
голос не почую більше твій,
постать гордовито-непонуру
не знайти на вулиці пустій…
Спомин, зачекай, не йди від мене,
дай насолодитися сповна…
Тату, я без тебе в цьому світі
зовсім незахищена,….. одна.
Автор публікації
Коментарі: 7Публікації: 41Реєстрація: 10-08-2018
Достижение получено 16.01.2020
За публікацію “… утратив мрію”
3 вподобання користувачів у грудні
Достижение получено 18.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
