Тату, ти нагадуєш про себе легким, прохолодним вітерцем сонячної літньої години… Бачу твої очі… Тихий щем серце огортає у зажуру – голос не почую більше твій, постать гордовито-непонуру не знайти на вулиці пустій… Спомин, зачекай, не йди від мене, дай насолодитися сповна… Тату, я без тебе в цьому світі зовсім […]
Daily Archives: 12.07.2019
8 posts
Тиша недописаних листів, Ноти недоспіваних мелодій, Тихе соло на одній струні, Не сказані слова, Не зіграні акорди… Плаче дощ, шепоче про печаль, Надвечірня тиша догорає. Чути за стіною десь рояль, Може, він любов мою зіграє… Відчай ігнорованих зізнань, Плутанина спогадів і поглядів. Надвечірнє місто завмира… Станції Прощань, алеї Спогадів… Плаче […]
Розлились весняні акварелі, Ніби снігом замело сади… Пісня невідомих менестрелей Проникає в глибини душі. Надвечір’я місто огортає, Чути в далині вечірній дзвін. Спогади у серці оживають, Ніби недоспівані пісні . В білім вальсі розцвітають вишні Крапельки недавнього дощу Струшують вони з своїх пелюсток І віщують радісну весну. Розцвітає, ожива природа… […]
Немає у журавки журавля Важка недоля крила обпалила. Для неї не настане більш весна І вже не вабить небо синє-синє. Кружляє сіра птаха над селом І вже не бути більш її у парі, Бо обірвавсь політ у журавля, Вже не полинуть разом попід хмари. А край села живе стара вдова […]
Так хочеться в село, там де світанки, Роса на травах, квіти і джмелі… Де білі накрохмалені фіранки, Де рушником накритий теплий хліб. Там, де поля у маках і волошках, Де в’ється річка між зелених трав… Де у світлиці тиха прохолода І клен зелений в вікна загляда… Де пахне вечір м’ятою […]
Цілуй мене гарячими губами з квітучою весною у душі Наповнимо вином свої бокали із ніжним ароматом пелюстків. Хай буде вечір, світлі зорі сяють, а ми з тобою сидимо удвох Нам серенади цвіркунці співають в садочку соловейко тьох,і тьох. Ходім до річки там верба схилилась милується красою у воді […]
О слово рідне,скарб скарбів мені ріднішого немає. У тобі:щастя,радість,спів, у тобі воля процвітає. Нехай гримить могутній грім, хай сонце ясне засіяє. В устах майбутніх поколінь хай слово ріднеє лунає. Бо ми пролили піт і кров, віки боролися за тебе. Уклавши ніжність і любов всю велич послану із Неба. […]
Я квітами уздвовж дороги ляжу, я зіркою до ніг твоїх впаду Розіб’ю скелі ніжним водоспадом вогненно із любов’ю обійму. Я восени впаду барвистим листям, весною яблунево зацвіту Нехай із заздрістю нам дивляться в обличчя я буду вірним, і не відпущу. Бо надто довго був я мореплавцем шукав у […]