Вона пішла
Вона пішла, а він і не помітив,
У клопотах щоденних пропустив.
Стояло за вікном спекотне літо,
Хилились віти від янтарних слив.
Вона плекала мрії про майбутнє,
Про спільний дім, кота і пишний сад,
Про неодмінно лиш святкові будні,
Щоб без конфліктів і підступних зрад.
А він любив…любив свою свободу
Понад усе, і більше, ніж її.
Щасливий на побачення приходив,
Та щасливішим був на самоті.
Вона любила жовті хризантеми.
Він дарував троянди білі їй.
Вона для нього – небо і поеми,
А він, мабуть, не мав ніколи мрій.
Та попри все – напрочуд рідні душі.
Він іноді думки її читав.
Вона любила соковиті груші,
А він їх залюбки їй купував.
Вона любила море і схід сонця,
І прохолоду літніх вечорів.
Льодовики кипіли від емоцій,
Коли він їй на вушко шепотів.
Вона уперше щиро покохала,
А він “люблю” їй так і не сказав.
Вона йому прозоро натякала,
А він мовчав, уперто він мовчав.
Вона втомилась, сутінки накрили,
Коли вже сил забракло їй горіти.
Сховала у торбинку білі крила.
Вона пішла, а він і не помітив…
Ольга Юхименко-Могильда
7 коментарів “Вона пішла”
Гарний вiрш🌸
Льодовики кипіли від емоцій,
Коли він їй на вушко шепотів
Гарно написано:-)
Бажаю творчої наснаги та більше позитивних емоцій!
Раніше дівчата мріяли про дім. дітей… А тепер головне, щоб кіт був Шотландський Висловухий)
Я думаю, що Автор не зовсім вірно визначив жанр, це більше схоже на оповідання про те,що інколи люди не дуже психологічно та духовно спіпадають.. Було б дуже класне оповідання з конфліктом характерів та світоглядів. Але назвати це “інтимною лірикою” це помилкове рішення Автора. Я намагався побачити тут ПОЕЗІЮ, але так і не побачив. Але право Автора чи треба прислухатись до порад колег?. Я все прекрасно розумію і бажаю нових творчих натхнень, але гадаю, що може вийти дуже гарне ОПОВІДАННЯ. Варто лише спробувати. Творчих натхнень! З повагою Валерій. Київ. .
Ліро-епос:-)
Або сюжетна лірика відносин:-)