Наче спалах на небі, наче марево літнє,
Наче пряний бузок, що прокинувся в квітні,
Наче сніжна лавина, що зійшла з чистих гір,
Наче сонячний промінь, що постукав у двір.
Як кохання приходить, то воно не питає,
Тільки дивиться в очі, тільки німо благає:
“Збережи і не дай ти вогню допалати,
Усім серцем люби, як вже зміг відшукати!”
6 коментарів “Усім серцем люби”
Так щиро… І життєво… На якусь мить аж відчула себе закоханою юнкою…
Як же гарно!Кожний рядочок прямісінько в серце!Дякую!
Щиро вдячна за таку високу оцінку!
Проникливо. Гарно👍
Дуже красиво та дуже чутливо!
Поетично, щиро,барвисто, майстерне володіння словом. Акварельно-прозора поетична форма, але….Несподіване завершення вірша….Складається враження, що він вимагає продовження, зокрема, роздумів про Кохання….Так мені здається, що цей вірш треба продовжити – написати його нову версію….Це моя порада, але Автору видніше…Творчих натхнень