Стара верба широка та розлога
Вже стільки літ росте біля ставка,
Поразки бачила вона та перемоги,
Вбитого не одного козака,
Котрий лежав під нею, ніби сплячий,
Куйовдив кучері легенький вітерець,
Боялось прилітати воронняччя,
Верба відгонила його, щоб спав боєць.
Під нею і закохані стрічались,
Не раз і розлучалися, на жаль.
В житті верби багато чого сталось:
І радісні хвилини, і печаль.
Отак стоїть собі верба-бабуся
Та гілля нагинає до води.
Зазнає ще приємного й біди,
А скільки, то сказати не беруся.
2021 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
Думок на тему “Верба-бабуся”
Пані Неоніло, дякую вам за чудовий щемливий, сповнений простої, але важливої житєвої філософії вірш у саме серце!