Я увійшла, не запитавши дозволу,
А ти пішов, змовчавши «до побачення»…
Хіба ж ми знали, як воно не просто
Вимолювати у життя пробачення.
А за вікном схід сонця на півнеба
Сміється болісно, виманює так владно…
Мені зітхань й обіцянок не треба –
Не хочу бути знову безпорадною.
Й коли зненацька серце розірветься,
Й не вистачить душі моєї статку,
Я попелом розвію дурне серце,
Щоб ні шматка не залишать на згадку…
Думок на тему “Дурне серце”
сильний вірш