Остыли чувства, и ты вновь один, в садах сакуры расцвели цветами. Своей судьбы ты главный господин, живёшь размытыми мечтами. Точи клинки, ты ринешь в бой, ищи свой путь бесстрашный путник. Пусть смерть кружиться над тобой, она твой будет верный спутник. Пускай враги нальют тебе отравы, её до дна ты с […]
Daily Archives: 03.09.2020
39 posts
Казки тобі вже не читаю, Все більше любиш інтернет. Міцніше тихо обіймаю – Ховаєш знов в собі секрет. Здається, що недавно було: Оте “солодке”, “таємне”… Вітрами роки ніби здуло, Кудись у хвилях лиш несе… Синочку, світ би прихилила, Зірок із неба б всіх зняла. Дарую тобі правди крила – Хай […]
Мамина доченька,солнышко ясное нет никого тебя в мире прекраснее, нежный, красивый, волшебный цветок спасибо большое, что дал тебя бог. Ты мое счастье, большая награда, Только улыбка твоя мне услада, Искренний смех и родные глаза Ты родная,половинка моя.
Не говорите слово «навсегда» Ведь рано или поздно все проходит И то, что раньше вам туманило глаза Как боль, утихнет и со временем уходит. Не говорите всем подряд «я обещаю» Не все оценят и не каждый вас поймет Когда откроешь душу – больно ранят И вместо сердца остается только […]
Тебе не понять одинокой души, Что крыльями бьется в сердечной глуши Тебе не узнать,что скрывает она Она любит молчать,ей не нужны слова. Созвучность мелодий,родные глаза И нужен ей кто-то, но любит одна И сколько пытайся кому объяснять ЕЕ лучше чем дождь никто не сможет понять.
. .”ЯК НА ТІ ЧОРНОБРИВЦІ ПОГЛЯНУ, БАЧУ НЕНЬКУ СТАРЕНЬКУ СВОЮ…” . .Завітали недавно оце ми всією родиною, із дітьми та внуками, у милу мальовничу НОВОСЕЛИЦЮ, у моє рідне село. І так запахло дорогою ріднизною… Так запахло жовтогарячими ЧОРНОБРИВЦЯМИ, рожевими ФЛОКСАМИ, білосніжною ПІВОНІЄЮ, бузковою МАТІЛОЮ, зеленою М’ЯТОЮ, барвистими ЖОРЖИНАМИ водночас… […]
Я уже в півдорозі, чекай мене, буде весело. Жди мене, я впаду живосріблим серпневим дощем. Вір мені, сотні раз я в тобі воскресала, Сотні раз ти для мене був і мечем, і плечем. Я прибуду до тебе звичайним задощаним потягом. І зійду на перон із валізкою віршів в руці. Ти […]
Я шукаю людину в шалено байдужому місті І не можу знайти запечалено – синіх очей, Розтривожено – синіх, осінніх, твоїх, що колись я Загубила у спалахах днів, у круговертях ночей. Я шукаю людину, та сліди на сухому асфальті Заховались у мотлох перегірклих сивіючих снів. І єдина причина зануритись в чорну […]
Я увійшла, не запитавши дозволу, А ти пішов, змовчавши «до побачення»… Хіба ж ми знали, як воно не просто Вимолювати у життя пробачення. А за вікном схід сонця на півнеба Сміється болісно, виманює так владно… Мені зітхань й обіцянок не треба – Не хочу бути знову безпорадною. Й коли зненацька […]
Цей дощ, як ти, – раптова і неждана, Прийшла – пішла, а я усе чекаю… Хто ти мені – друг, ворог чи кохана? Ні я, ні ти, ніхто того не знає… Цей дощ, як я, – несмілий і холодний, То припускає, то ураз стихає… Чиї він душі утопив сьогодні? Ні […]
Обійдемося без ілюзій? А дзуськи! Увесь Всесвіт примарний, Розбитий на друзки. А ми в ньому – лиш привиди, Тіні людей, Які могли б колись БУТИ, Якби собі це дозволили. Якби себе приневолили Зрозуміти, Що ті «довбані кури» – лиш привід Сказати собі: «Я – привид»…
Звичайна драма, де Печаль і Осінь Вбирають в смуток теплі душі снів. Старенька Мати сиві зорі просить, Щоб повернули їй її синів. Від колотнеч і сірих буднів міста… Від правд гірких й солодкої брехні… Старенька Мати просить сиве листя, Щоб повернуло їй її синів. Звичайна драма – Мати […]
1 Це не осінь дощить Це плаче дощами Моя самотня душа, Яка перетворилась в камінь, Але душа моя жива… 2 Це не осінь дощить, Це люди голосять І на кусень хліба просять, Зустрічаючи Божий день Іменем Ісуса Христа! 3 […]
Що означає слово “патріот”? Хто він такий, чому так зветься? Звісно, той, хто йде на фронт І у окопі на кордоні б’ється. Той, хто справедливості шукає І мітингує під дверми Тієї влади, що не знає В житті ніякої біди. Той, хто працює беззупинно, Допомога своїм близьким У цюю […]
На кожній кухні бувало, й не раз, І добре підтвердять те стіни, Як шкодували про втрачений шанс Убогості жертви постійні… На кожній кухні бувало, на жаль, Умивались слізьми без надії Слабкі душі, пірнаючи вдаль Думками у втрачені мрії. На моїй кухні бувало, й не раз В теплих дотиках […]
1 Я відкриваю блакитний Світ І Світ відкриває мене, На схилі розтрощених літ Побачив я море священне… 2 Побачив я браму золоту Небесного Нового Єрусалиму, Де поклоняються Ісусу Христу – України […]
Гуде над шляхом електричний струм, моргає з неба одинока Тесла. Неначе пошесть, визріває сум: в ріці валют ми погубили весла. А за селом колоситься трава. У ній хлопчак, немов казковий хобіт, жене гусят. “Сірку, не відставай!” Втечуть в капусту — от вже буде клопіт! Міста важніють розсипом крамниць. Пейпас, дедлайни, […]
Я ухожу в осеннюю аллею… Бреду неспешно, листьями шурша… И ни о чём я больше не жалею, Осенний блюз поёт моя душа… Я ухожу… Походкою неспешной… Лишь на мгновенье взгляд остановлю… Подумаю: “Не стану ведь, как прежде… Тебя забуду… Боль перетерплю…” Осенний блюз… Но я не унываю… Одно закончилось, другое […]