Я шукаю людину в шалено байдужому місті
І не можу знайти запечалено – синіх очей,
Розтривожено – синіх, осінніх, твоїх, що колись я
Загубила у спалахах днів, у круговертях ночей.
Я шукаю людину, та сліди на сухому асфальті
Заховались у мотлох перегірклих сивіючих снів.
І єдина причина зануритись в чорну смальту –
Щоб ті очі приснились, і щоб погляд горів – синів…
Я шукаю людину…
