А вечір знову виполоскав душу,
Думок пітьму, чорнішу за цей дощ.
Вмочала пальці у липкі калюжі,
Малюючи сліди твоїх підошв.
Ну скільки там в мені тої вини?
У тиші помовчу й собі пробачу.
Торкнись рукою до шибок незрячих
І поцілунком дощ цей зупини…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 19Реєстрація: 29-08-2020
Достижение получено 01.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
