Немає овацій-провалено виступ
Сміхом з завісами,іграми в сльози.
У тіні,здавалося,градусів триста,
А руки тремтіли-в кімнаті морози.
Пластмасові замки,ліхтар замість сонця,
А над головою не небо,а стеля.
Давай не повіримо в зиму в віконці,
Давай не почуємо стуків у двері.
А може,сьогодні без битви словами?
Так вабить зоря у тих хмарах кудлатих….
У всесвіт сховаюсь посталий над нами,-
На двох вже повітря замало в кімнатах.
Затісно з тобою на спільній планеті,
Запусто з тобою тут.-Аррівідерчі!
І руки твої у обіймах-тенети-
Товарним вагоном упали на плечі.
Думок на тему “Аррівідерчі!”
Кохання. Вічна тема. Поетично, щиро, сповідально. Є глибина психології. Відтворено глибоко емоційний стан ліричної героїні.. Є глибина життєвої правди. Майстерне володіння Словом. Вражений