Життя, немов гостинний зал: Докупи вбогі і багаті… Ми в відображенні дзеркал – Завжди знаходимось в їх владі! Під тінню різнобарвних шат Їх глянець нас гіпнотизує, І їх вимогливий диктат Наші манери коригує! Відбилося багато лих На срібних плесах, наче доказ, Колись ми зазирнемо в них – І не побачимо […]
Ти так боявся моїх сліз – Дивися, більше я не плачу. І не лякайся моїх слів – Вони нічого вже не значать… Усе пройшло, без вороття… Мости в минуле догоріли. Ні сподівань, ні каяття – Від болю серце заніміло… ©Світлана Березяк
З тобою – справжня: без ілюзій, сьогодні, зараз – кожну мить. Не вороги ми і не друзі, і серце пташкою тремтить. Ми тут, на узбережжі світу, де всі шляхи зійшлись в один, де згаслі зорі знову квітнуть бездушним маревом хвилин… ©Світлана Березняк
...Твоїх дотиків свіжі опіки ще лишилися на руках… Ти полинув в буденні клопоти й заблукав у своїх думках: я чекаю – не повертаєшся, я гукаю, а ти – німий… Роздоріжжями мрій скитаєшся зовсім близький… і геть чужий… ©Світлана Березняк
А ти не цілуєш заплакані очі, і поруч не будеш безсонної ночі. Немов паралелі, далекі та дальні… І падають снігом надії останні… ©Світлана Березняк
Пройде, минеться, доболить, згорить, дожевріє, зотліє, спливе, пролине, відлетить, зійде, сльозою дозоріє, а потім раптом спалахне у серці мукою п’янкою!.. Прониже, спалить, надихне, і знов затужить […]
А ты не перепутал то чувство с любовью? Не перепутал своё сердце с ней? А ты не перепутал это чувство с болью, Что наносит раны только сильней? А ты не перепутал её с другой? Той, что мимо проходила случайно. Выбрал ту, что в душе была пустой. За неё так боролся […]
Не бывает войны без боли И душа рвётся на куски. Не бывает боли без соли, Что грустью разрывает виски. Не бывает увечий без шрамов, Что остаются с тобой до конца. Не бывает жизни без обманов, Не бывает и без человека-подлеца. Не бывает время без густых туманов, Непроглядной тьмы и без […]
Ти плачеш? Не соромся своїх сліз. Бо це не сльози…Це твоя молитва, Коли болить нестримно так поріз, Що завдала чиясь холодна бритва. Коли не можеш ти дібрати слів, Аби почуло крик твій синє небо, Аби до хмар на крилах він летів, Загоїв рану – ту, що в серці в тебе. […]
А за вікном ще сипле білий сніг, Співає вітер ніжно колискову. Чи на яву…Чи може уві сні, Ти приходи, моя любове, знову. Я розпалю стареньку нашу піч, Для жару ще додам сухе поліно. Лише тобі в цю тиху-тиху ніч Розкажу те, що так давно боліло. Відкрию душу, виплачу весь біль, […]
Наложите запрет на бред, Несущийся с силой ветра, Сбивающий с ног! Смывающий след! Вскрывающий тысячи метров Нервов, сплетённых в единую сеть! Миллионы желаний везде успеть! Спеть, написать, дозвониться, продать! Влюбится, расстаться, догнать, убежать! Или … в обнимку пройтись перед сном С судьбою своей уставшей. И лечь ей в ладони любимым […]
Верни мені віру! Благаю, будь ласка, верни. Зітри безнадію, благаю, спини чорні дні. Посій у душі моїй квітів духмяних кущі. Хай квітнуть до рання, і зорям дарують вірші. Дарма, що від холоду стигнуть суглоби і час, Я й досі чекаю дощів і єдиний наш вальс! Я й досі надію плекаю, […]
Випадає сніг, трусить на поріг ковдру снігову, щоб укрить весну. А весна ще спить, стиха шелестить листочок сухий, буде бокогрій. Бокогрію час приходить до нас, як свята минуть, снігом промайнуть. Прилетить тоді синиця і дзвеніти стане пісня, блиск бурульок за вікном, де засвітить сонце знов. А […]
Ви не розбудите людину, Яка вдає, що міцно спить, І хто забуть знайшов причину – Ви не примусите любить! Чи може бути щось гіркіше, Ніж зрада щирих почуттів? Той, кому вірив ти найбільше, Тебе так запросто зганьбив! Мілкої зради не буває – Незримо проростає цвіль! Не зрадить тільки той, хто […]
Куда, мой парус, уплываешь, в лучах купаясь золотых и может никуда не исчезаешь, а просто устремился ввысь? Ввысь к небу устремился парус и развевается с ним флаг, а может быть не уплывает и устремился он назад? Приветствует тот парус лучик и светит, чтобы добавлять наряд, а волн забег […]
Життя летить, розправилися крила, І молодість одна, один вогонь. Колись тобі була єдина мила, Колись і я торкалася долонь. Немає нічого, неначе все приснилось, І червень не пече яскравим сонцем. Не в правильну я даль тоді дивилась, Все розплилося, розійшлось бігцем. Колись ітиму я схиливши плечі, Ітимеш ти на зустріч […]
Зворот куліс і сцена, і театр, вони стоять отам у ряд, статуя грецька є отут і хата, і гончарний круг. А ще стіна, стара мебля, велика бочка від вина, старенький віз, карети хвіст. Хата під стріхою теж там і є там тин, і є паркан, буфет і ліжко, […]
Вместо новогодней игрушки торчат здесь чьи-то ушки, будто на ёлочке висят, красной шапочкой блестят. Это котик был на ёлке, дождиком блестят иголки, холодные коснут игрушки кота розовые ушки. На них шапку надевал пока снег февраль бросал, он подарки получил, может сам подарком был? Мыш подарки получил, нос […]