Комусь звучить чарівний спів бельканто,
І десь вшановують пташки прихід весни —
А по Хрещатику гуркочуть танки НАТО,
І над церквами пікірують літаки!
Чи це війна за нашу «незалежність»,
Чи це національний вже маразм?
В моїх очах шалена незбагненність,
Душа кричить, а в горлі знову спазм…
Четвертий рік п’ємо вино тернове,
Горять надії полум’ям блідим.
Яким богам ви молитесь, панове,
На зібраннях під куполом скляним?
Під кабінетами стоять у черзі вдови,
І матері, наче з хрестів зняли!
Надайте відповідь, в краватках людолови,
Кому ви наші душі продали?
Завмерла скрипка на високих нотах,
І падає кривавий дощ з небес…
І в цюю п’ятницю на Золотих Воротах
Христа розп’яли – та Христос Воскрес!