МИ ЧАСТО РІДНИХ РОЗУМІЄМ ЛИШ ТОДІ…

автор Протоієрей Роман|Опубліковано 01.10.2019

Замружив вечір очі голубі,
Кривавий місяць вирина за гаєм…
Ми часто рідних розумієм лиш тоді,
Коли, на жаль, вже тільки поминаєм!

Офлайн 2 роки

1 050

Коментарі: 0Публікації: 496Реєстрація: 13-08-2018

Достижение получено 03.12.2018

Титул: Вибір видавця (Листопад 2018)

Опубліковано 27.04.2020

Ходімо

Хаотичність і асиметрія, Пошкодження і недоліки – Хіба це робить людину потворною? Тяга до руйнувань замість накопичення, До нових спроб замість […]

Опубліковано 02.07.2020

Я по краю твоєї Долі Пройду промінцем золотим, Тихим вітром в житті твого поля, А ще – місяцем срібним, німим. І нічого […]

Опубліковано 14.09.2020

Мне хорошо когда ты рядом, Когда я слышу голос твой, Другого счастья мне не надо, Лишь важно быть всегда с тобой. Твоей […]