Зірки палали в небі над рікою,
Нечутно так спустилась літня ніч.
Засяяв місяць – душу заспокоїв…
Я з ним зостанусь знову віч-на-віч.
Серпневий свіжий вітер колихає
У полі трави, хвилі на воді.
Шумить ріка – лісам вона співає,
Притихли враз дерева в дрімоті.
А я не сплю, а я дивлюсь на зорі,
Далекі і магічно-чарівні.
Я подумки між них, неначе в морі,
Пливу собі в прозорому човні.
Ця ніч така чарівна й неосяжна,
Знов душу мою взяла у полон.
Шумить ріка, смілива і відважна,
Ми з нею заспіваєм в унісон.
