Кому біда, кому велике свято –
Кривавим блиском тішитись мечів,
Коли нечистий схоче пирувати,
То вишукає скрізь побігачів,
Що чубляться мов дикі, до нестями,
Ладнаючи міцний країні гріб,
І так засіють все округ хрестами,
Неначе то єдиний їхній хліб.
Думок на тему “Кому біда, кому велике свято…”
У цьому вірші Ви переосмилили справжню суть кожної-війни. Ще й ілюстрація така моторошна. “Ладнаючи міцний країні гріб,” – так, і країна-нападник, і країна-жертва, були б і багатшими, і мали б щасливіше населення, якби не воювали. Тобто той, хто посилає свій народ завойовувати чужі землі, вбиває власних земляків. ” так засіють все округ хрестами, Неначе то єдиний їхній хліб.” – ні для кого не секрет, що всі війни починалися здебільшого через чиєсь нікчемне бажання збагатитися. Краще знайти інший спосіб збагачення, нехай і менш прибутковий, але такий, щоб ніхто не постраждав. З багатьох Ваших віршів видно, що Ви історик, який не просто знає дати подій напам’ять, але й вміє аналізувати минуле та сьогодення. Це похвально. Дякую за Вашу творчість!