Стікає у годиннику пісок,
На сході ранок починає тліти…
Ми від життя були на волосок —
На жаль, не всі це встигнуть зрозуміти!
Вам також можуть сподобатись:
Пелюстки персиків мерехтять У часопросторі мурів Ріміні: Вітер з моря – Час наказав мені бути. Хвилини – вони зупинилися на бруківці Під […]
1
Вітер сніжинки сипле у вікно,Тануть, відчули, звідти йде тепло,Тільки-но серце ніби крижане,Мабуть, замерзло щастя озерце. Падає сніг, знову падає сніг,Дива не буде […]
1
“Велич” Умитий кров’ю наче місяць, Багрянцем світиться яскраво. Так не квапливо і не спішно, На небо вибрався […]
7
Життя, немов гостинний зал: Докупи вбогі і багаті… Ми в відображенні дзеркал – Завжди знаходимось в їх владі! Під тінню різнобарвних шат […]
1
Думок на тему “СТІКАЄ У ГОДИННИКУ ПІСОК…”
Я вибачаюсь, але пісок сиплеться у клепсидрі, а в годиннику працює механізм.