Для голосування необхідно авторизуватись

Поезія Філософська лірика

СТІКАЄ У ГОДИННИКУ ПІСОК…

автор |Опубліковано |1 Коментар

Стікає у годиннику пісок,
На сході ранок починає тліти…
Ми від життя були на волосок —
На жаль, не всі це встигнуть зрозуміти!

6

Автор публікації

Офлайн 6 років

Протоієрей Роман

1 053
Коментарі: 0Публікації: 496Реєстрація: 13-08-2018

Вибір видавця (Листопад 2018)

Достижение получено 03.12.2018

Титул: Вибір видавця (Листопад 2018)

За публікацію
“Селфі”

Вам також можуть сподобатись:

Опубліковано

Солдати світла

Зруйновано святиню,Руїни…мов примара,Простягся дим блакиттю,Біда ця… не остання… Розтрощена дзвіниця,У простір як послання,Під грудами черниця;Вже біль не відчувала. Що далі, запитання?Зробити попелище,Життя, […]

1
Опубліковано

Люди заліза

Люди заліза Нині під сонцем Апокаліпсису Йдуть по своїй землі, Згадуючи дощ, Як благодать неба. Люди заліза: Небо Аустерліца Нині висить над […]

2
Опубліковано

МИ ВСІ Є ДЛЯ КОГОСЬ ПРИЧИНОЮ ЩАСТЯ

Ми всі є для когось причиною болі, Ми всі є для когось причиною щастя! Комусь ти – неначе ланцюг на зап’ястя, А […]

5
Опубліковано

“Біда”

-Ось горе де ходить (Біда незбагненна)- Заміж виходить… Моя(!)наречена!!!   -За кого красуня руда Виходить,Євмене? -У тім то й біда, Що…за мене!..

2

Думок на тему “СТІКАЄ У ГОДИННИКУ ПІСОК…”