Думками лину я в дитинство…
Де спогад пахне молоком.
Де граємо у материнство
На пічці вкутані теплом.
Коли дорослі роки в мріях.
Світ у рожевих кольорах.
І мама теплотою руки гріє,
Хоч була день весь на ногах.
Думками лину та не верну.
Годинник йде лише вперед.
Я у хустинку спогади заверну
Й відкрию коли буде їх черед.
Думок на тему “Дитинство”
ох спогади… ті прекрасні миті дитинства