Хай темрява сховає мої сльози,
А ніч вуаллю постать огорта.
“Ти знов одна”, – шепоче тихо розум.
Я хочу вірити, що це усе не так.
“Все добре”, – повторю, як заклинання,
Та не приборкать хаос у душі.
“Все… добре?” – та на це просте питання
Скажу сама собі: – “Та не сміши”.
Вино на самоті – найкращі ліки.
Як завжди, після півночі не сплю.
І щиро поспілкуюся, от тільки
Сама я із собою говорю.