Для голосування необхідно авторизуватись

НЕЩАСЛИВИЦЯ

Ніби камені у потилицю,
шепіт змій по кутках: “Щасливиця…”
Молода, красуня-розумниця,
упізнавана в місті на вулицях.

Щиросердно і доброслівно
кожна з них укусила б все рівно,
бо не може так трапитись раптом,
щоб щаслива, а їм – не втрапить.

Недолугі й далекоглядні
все влаштовують жінці оглядини:
як одягнена, чи при зачісці…
і шукають найменшу зачіпку,

щоб роздерти на клапті немічну,
не лишити і тіні величі…

Їм, зміюкам отим, однаково,
чи сміялась вона, чи плакала…
чи згасає вона, чи світиться,
чи у траурі, чи із квітами…
чи під ноги трава їй стелиться,
чи упала і не шевелиться…
чи їй пташкою легкокрилою…
чи дається їй крок із силою…
Їм байдуже, аби не їхньому
розсипатися щастю крихтами
через їхнє зловісне шипіння
у зеленій від заздрощів піні.

І дарма, що на схудлі вилиці
впала тінь від крила нещасливиці

4

Автор публікації

Офлайн 3 роки

Маргарита Карабут

70
Коментарі: 0Публікації: 20Реєстрація: 16-07-2018

Бронзове перо

Достижение получено 05.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій