Мій пане, сьогодні – злива.
Вона як і я – холодна.
Жіноча душа – дражлива.
Жіноча душа – безодня.
Хтось тоне у ній навіки.
Хтось просто її минає.
Немає від цього ліку,
його на землі немає…
Жіноча душа – як небо,
та долетить не кожен…
Не кожному бо і треба.
Не кожному бо і можна.
Жіноча душа – як пісня,
у неї своя тональність.
Комусь у ній дуже тісно,
комусь вона сонця замість.
А Ви мовчите… і добре.
Вже сказано так багато.
А зливи спішать у гори –
В обійми смерек і м’яти.
́
2 коментарі “ЗЛИВА”
гарно, заходьте читайте і мій вірш)
Гарно!)