Для голосування необхідно авторизуватись

НЕПОВТОРНА МІНЛИВІСТЬ

НЕПОВТОРНА МІНЛИВІСТЬ
Калейдоскоп малює свої візерунки –
Сніжинки… самоцвітні…
Калейдоскоп життя – спогади.
Фотоспалахи в альбомах…
Почуття пережитого.
Вони завмирають в заціпенінні.
Німо споглядають з того часу…
Зупиненого…
Колись… давно прожитого.
А може недавнього.
Можливо… навіть вчорашнього.
Тоді ми не знали якими будемо.
Ким станемо.
Яку нитку прястиме Мокоша…
Довгу – коротку…
Щасливу чи ні…
Зрештою… в голові запалюються спалахи…
Вогню… ностальгічного…
Коліна побиті після футболу із друзями…
Посиденьки під липою літньою…
Бал випускний… перше побачення…
Тато чекає додому…
Заміж дозволили вийти за нього…
Поштовх маленької ніжки всередині…
Зубчики й беззубі усмішки….
Милуєшся…
І… повертаєш знову прилад оптичний.
Скельця мозаїк складають новий малюнок.
Скільки їх… цих фотомитей… калейдоскопічних.
Візерунок за візерунком.
Спогад за спогадом…
Впізнаю…
Злетівшу з вуст мамину замріяну усмішку і…
Татові очі ясно-голубі…
Знов поворот…
І я чую сонячний сміх… бачу…
Ямочки на щічках білявого братика…
І… веснянки руденькі на кирпатому носику старшої сестри…
Калейдоскоп розмальовує чорно-білі спогади
Фарбами.
А може…
Барвистими олійними ріками гоїть рани і тріщини.
Вони розливаються потоками і…
Воскресають рунами в найглибших закапелках мозку.
Малюють нові візерунки спогадів і почуттів.
Коштовну, барвисту дивовижу.
Ве…рі…а…бі…лі…те… ю…нік…
Неповторну мінливість.

© Ірина Громик,
05 травня 2020 р.
Світлина з мережі Інтернет.

4

Автор публікації

Офлайн 3 тижні

Ірина Громик

5
Коментарі: 1Публікації: 3Реєстрація: 05-04-2020