Уже вітри дощами задзвеніли,
Жовтаве листя тихо шелестить.
І павучок старенький упівсили
Плете свою, таку химерну сіть.
То бухне в ноги жолудем-каштаном,
Покотиться, з бруківки заверне…
Приходить осінь. І завжди – та сама,
Що так п’янить, дивуючи, мене.
І в тому шумі, шелесті шовковім
Замруть на струнах срібного дощу
Далекі почуття.
І – невідомо,
Чому я досі їх не відпущу.
То – Осінь…
То – пора мого натхнення,
Коли думки блукають у словах.
І мріється, і світиться так певно,
Що хочеться літати в небесах.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 35Реєстрація: 14-07-2019
Достижение получено 21.09.2019
Титул: Автор місяця (Серпень 2019)
Публікація автора набрала 4 вподобання у серпні
