Ми ще на «Ви»,
І цього справді досить –
Десь за півкроку чи на півмежі….
Можливо, це всього лиш тепла осінь
Торкнулась кожної холодної душі.
Ми ще на «Ви» –
На відстані півкроку.
А що до того, що в очах печаль? –
Життя напише свій літопис років
І понесе у нерозкриту даль…
Хай буде «Ви»,
Якщо насправді досить –
Про інше більше я не попрошу.
Я пронесу через холодну осінь
Цю неповторну музику дощу.