Крок за кроком ми наближаємось до вічності
І вже ніщо не зупинить запущений таймер
Душі, котрі потонули в темноті егоїстичності
Світу де кожен хоче бути усього режисер
Ми падаємо в прірву темного небуття
Залишаючись заручниками власних ідей
За ради ілюзії продали власні життя
Стерши образ Бога на власній душі своїй
Крок за кроком ми наближаємо кінець
Мріючи безнадійно про те, чого нема
Але як і на небі може бути двох сонць
Так само істина може бути тільки одна
І як би ми не хотіли чути чогось іншого
Але заплутавшись у дешевій фальші, брехні
Не хочемо слухати голосу Всевишнього
Залишаючись перед лицем смерті одні
(картинка з інтернету)

3 коментарі “Крок за кроком ми наближаємось до вічності”
Гарно, мені подобається
Гарно
Це мій улюблений Ваш вірш. Образний і змістовний.