- Нема дідів, немов і не було,
В дворі сиве чоло вже не мелькає,
Стоїть лопата під забором без ділов
І молоток із пилкою гуляють.
Лише у спогадах мозолиста рука,
Пронизливі, глибокі, мудрі очі,
Трішки колюча срібна борода
Вже не колотиме мої дитячі щоки.
Онуків не побавлять дідусі
Веселими байками із дитинства,
І не сплете із тонкої лози
Маленький кошик для смачних гостинців.
Сумують всі: і хата, і двори…
Здається, радіо по іншому співає.
Цінуйте і любіть своїх старих
Бо в нас нема, то так не вистачає…
Думок на тему “В пам‘ять дідусеві”
як жаль що тільки спогади лишаються нам