Для голосування необхідно авторизуватись

Покарані

Покарані небом, упали згори.
Самотні, побиті, чужі тепер ми.
Хотіли любити, та все це дарма.
Нічого між нами тепер вже нема

Нічого. Лиш спогад і серце німе.
Воно ж бо кохало. Кохало, дурне.
А зараз ти вправо, я вліво іду,
Ти – сина за руку, я доньку веду.

Вони і не знають, хто я і хто ти.
Як впевнено нищили божі мости,
Як дико вбивали свої почуття,
Як потім карало бездушно життя!

Покарані небом, чужі ми тепер.
Раніше страждала. Я мало не вмер.
Ти – сина за руку, я доньку веду.
Ти вправо, я вліво без впину іду.

4

Автор публікації

Офлайн 5 років

Сергей Цыцух

32
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 22-07-2018

Бронзове перо

Достижение получено 18.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Думок на тему “Покарані”