Схмеліти…

Схмеліти, забути про все,
Немає вже сил дихать киснем.
Надіюсь, що скоро мине,
Набридло, що в грудях все тисне.

Сховатись в диму цигарок,
Забутись у гурті нестримнім.
Як чесно? Немає думок.
Ось так! Не кажіть, що я дивний.

У криках і бійках втопать.
Біль тіла заглушить душевний.
Не вмію й не хочу страждать.
Таки, мабуть, справді нікчемний.

Стомився буть сильним вже я,
Набридли тверезі надії.
Постійно в думках те ім’я
І знищені вщент мої мрії.

Тримають за руки мене.
Я – серце компанії. Дивно…
У хмілі так просто усе,
Й душа дихать стала так вільно.

3

Автор публікації

Офлайн 10 місяців

Сергей Цыцух

26
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 22-07-2018

Бронзове перо

Досягнення отримано 18.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: