Бігла. Припинилась біля люстра…
Літо бабине он в кутиках очей…
Пальчиком торкнула тихий усміх
Жінка з ароматом хризантем.
В зачісці заплуталась сніжинка,
Руки пахнуть сонцем і дощем…
Ой про що задумалася жінка,
Та, що з ароматом хризантем?..
Ще не осінь, але вже й не літо..
Сіють дні у душу терпкий щем..
Ти прекрасна тим, що пережито,
Жінко з ароматом хризантем.
Юна, доки є кохання в серці,
І безсмертна, поки діти є,
Мудра досвідом, багата щирим серцем
Жінка з ароматом хризантем.
З вій злетіла крапля кришталева,
Щезла десь у плетиві проблем…
І пішла життям, як королева,
Жінка з ароматом хризантем.
2 коментарі “Жінка з ароматом хризантем”
Дуже гарний вірш. З ароматом хризантем🌸
Дуже романтично, пронизливо, смачно! Дякую, дуже сподобався вірш!