Мені тоді було начхати, отак, я знала все-все з книг, –
Тих книг, де Молох – не союзник,
Такий наснився сон що Авраам ні з яким Богом не бував.
Довкола так багато шепотіли темнозубими ротами,
Все те було, про мене все, як про дещо “помилкове”,
Серп впав із рук, подрав туніку, а один ще на мені,
Півмісяць мій, я фінікійка в багряниці, як раптово,
Все по краю, все по долі, все по половині, тьфу.
Ой, мамця моя – сирофінікійка, татко – хананеєць,
Я Анат себе все уявляю й плюнула на храм Іштар,
Ой, моя бабця – хеттка, а дідусь мій – амореєць,
На тофет помочилась, грішникам від Бога дар.
Мені тоді було начхати, отак, я знала все-все з книг, –
Тих книг, де Молох – не союзник,
Такий наснився сон що Авраам ні з яким Богом не бував.
Автор публікації
Він любить дітей,
природу та квіти,
А я лю його,
як ластівка вітер.
(5 грудня, 2014 - 02:27)
