Для голосування необхідно авторизуватись

Пілігрими

Цей потяг – захисник самотніх пілігримів,

довжиною у час, сполученням “Початок-Кінець”,

відправляється цієї ж миті у напрямку вічність

із цілим вагоном змарнілих самотніх сердець.

 

Я чекаю на вихід. Вже на першій закиненій станції.

Я втомився від гніву, образ та гнилої війни.

але провідник знов протягує чашку із кавою,

зі словами: “Зачекай, ще діждешся своєї пори.

 

Ти сідай зручніше та дивися за шибку,

там минає сенс і трепіт усього життя.

Пілігрими ось ці, без думок та обличчя

залишаться, вийдемо звідси лиш ти і я”.

 

Зібрав проїзні, вимкнув світло живе і нетлінне,

сказав мені, що вийдемо, коли догорить сірник,

адже мить ця – усе, що дано і все, що безцінне…

Який все ж, до біса, дивний цей Бог-провідник…

4

Автор публікації

Офлайн 1 рік

Тетяна Іваніцька

39
Коментарі: 0Публікації: 13Реєстрація: 04-01-2019

Вибір видавця (Січень 2019)

Достижение получено 07.02.2019

Титул: Вибір видавця (Січень 2019)

Небайдужий читач

Достижение получено 04.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій