Пілігрими

Цей потяг – захисник самотніх пілігримів,

довжиною у час, сполученням “Початок-Кінець”,

відправляється цієї ж миті у напрямку вічність

із цілим вагоном змарнілих самотніх сердець.

 

Я чекаю на вихід. Вже на першій закиненій станції.

Я втомився від гніву, образ та гнилої війни.

але провідник знов протягує чашку із кавою,

зі словами: “Зачекай, ще діждешся своєї пори.

 

Ти сідай зручніше та дивися за шибку,

там минає сенс і трепіт усього життя.

Пілігрими ось ці, без думок та обличчя

залишаться, вийдемо звідси лиш ти і я”.

 

Зібрав проїзні, вимкнув світло живе і нетлінне,

сказав мені, що вийдемо, коли догорить сірник,

адже мить ця – усе, що дано і все, що безцінне…

Який все ж, до біса, дивний цей Бог-провідник…

4

Автор публікації

Офлайн 7 місяців

Тетяна Іваніцька

30
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 04-01-2019

Бронзове перо

Досягнення отримано 15.01.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Небайдужий читач

Досягнення отримано 04.01.2019
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: