Для голосування необхідно авторизуватись

Подруго давня, осене – чаклунко

Вона всміхалась сонячно й звабливо,
Вдивлялась пристально в туманну далечінь,
Так шепотіла ніжно і грайливо,
Й в туман вдягала ранків сонну тінь.

Здається ніби завжди легковажна,
Але в душі – майстриня і творець,
Її хода замріяно вінтажна,
І лине з вуст кохання вітерець.

Вона чарує дотиком незримим,
Дарує радість з листопадом днів,
І поглядом блаженно невловимим
Несе у вир солодко мрійних снів.

Подруго давня, осене – чаклунко,
Твоя пора – ліризму бенефіс.
Дзвенить душа на всіх акордах лунко,
Й в дощах шукає з смутком компроміс.

3

Автор публікації

Офлайн 3 дні

Светлана Савченко

436
Коментарі: 7Публікації: 129Реєстрація: 21-08-2018

Золоте перо

Достижение получено 22.02.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 05.05.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій