Я пройду по опалому листю,
Поблукаю в батьківськім садку,
Очі мами живі й променисті
Між гіллям мов зловлю нашвидку.
Пригадаю як ненька садила
Молоденьке й тонке деревце,
Й коли яблуня вперше вродила,
Мов світилось від щастя лице.
Приторкнуся до кожної гілки,
Обійму її стовбур міцний,
Й пролунає у звуках сопілки
Голос мамин уже негучний.
Поцілую я плід соковитий,
Мов губами до рук приторкнусь,
І за день її в праці прожитий
Перед сном я щодня помолюсь.
