Ходить у темряві вчора забутий, загублений день,
Тихо ступає по п’ятах, в потилицю дихає втома,
Виймаєш свій мозок неначе з дірявих кишень ,
Сам йдеш до Морфея його ж полишаєш вдома.

Серце чарує, стукіт гартує…бо в хижині тихо,
Здається не сплять всі навколо і чують кроки його.
Спомини дуже й не дуже…але ж все одно смакують ,
Бо все що ти маєш всередині варте того.

Закриєш ти очі, з душею з’єднаєшся в танці вальсу.
Чекаєш, шукаєш й боїшся стрічати завтрашній день.
Мої сновидіння, мої неслухняні діти скитальці,
Ведіть вже мене до майбутніх приречень й натхнень.

Автор публікації

Офлайн 5 років

Julie

63

Коментарі: 0Публікації: 25Реєстрація: 09-09-2020

Бронзове перо

Достижение получено 21.09.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій