Жовтіє поле в сонячнім вбранні

За обрієм згаса спекотний день,
У вечора в долонях сонце тліє,
В нічних акордах зоряних пісень
Прозора тиша трепетно німіє.

Повільно йду стежиною в поля,
Вдихаю ніжні зілля аромати,
В небеснім дзеркалі красується земля
Й кущі троянд, що квітнуть біля хати.

Жовтіє поле в сонячнім вбранні,
До неба сонях радісно всміхається,
А край дороги вже на виданні
П’янка медунка з вітром обіймається.

Той солод степу вабить і п’янить,
В медових росах обшир умивається,
Безмежний край із вітром гомонить.
Смеркає день. Мовчить, не озивається.

Цей трунок вітер вкраде у степів,
Аби бджола в дзвінких медах купалася,
Щоб дружний хор у простори злетів,
Й від щастя ніч зірками розсипалася.

3

Автор публікації

Офлайн 53 хв.

Светлана Савченко

266
Коментарі: 2Публікації: 98Реєстрація: 21-08-2018

Автор місяця (Серпень 2019)

Досягнення отримано 21.09.2019
Публікація автора набрала 4 вподобання у серпні

Небайдужий читач

Досягнення отримано 05.05.2019
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Срібне перо

Досягнення отримано 23.11.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій