Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/kioto-park-a-vzhe-i-gruden/
Уже звучить зимове надвечір’я,
холодний вітерець війне,
заходять тіні на подвір’я,
наче шукають: хто тут є?
А хто тут є як день згасає
і крапля на сніг упаде?
Вечірня зіронька засяє
і сонце на спочинок йде.
Порожні стовбури й дерева,
і рано впадуть вечори
на гілля мережив-сувоїв,
земної зораної чорноти.
Зникає день, ще намалює
убрання пізньої пори
і горизонт іще чарує,
згасають тихо вечори.
Продовження: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/do-druga-iz-gostynoyu/
25.12.2020-2.02.2021
Світлина Ігоря Винниченка:
“Надвечір’я”
https://www.facebook.com/photo?fbid=10214677474850084&set=pcb.10214677479290195