Ну як ти, Валю? Не кажи нічого,
Достатньо просто чути голос твій,
Бо там де ти, весь час сигнал тривоги,
І вибухів жахливих буревій.
Ще ніби вчора цвів твій рідний Харків,
В промIнцях легких мирного життя,
А зараз плаче він окупантів,
Ридає, мов поранене дитя.
Не можеш місто ти ніяк покинуть,
Причини особисті є на те
Моя ж ти люба, мужня героїня
Молюсь за тебе щиро я вкотре…
Життя твоє порушилося звичне,
Десь зовсім близько градів дикий смерч,
Та ти завжди така оптимістична
Була, й такою є сьогодні теж.
Дзвінок до тебе зігріває душу,
Тебе почути – серцю еліксир
Тримайся, дорога моя Валюша,
Все буде Україна, буде Мир!
3 коментарі “Ну як ти, Валю? Не кажи нічого…”
Оптимізм навіть в таких умовах! Таких людей не перемогти! Слава Україні!
“Достатньо просто чути голос твій” – зараз це важливіще ніж тисячу слів!!! Дуже пронизливо, до сліз!
Дуже рада чути вас, дівчатка. Миру, спокою і процвітання нашій Україні, усим нам.
Якісь технічні проблеми не давали зайти на сайт, тому вибачаюсь за затримку з відповіддю.