Сотні сонць гарячих Моєї Вітчизни загірної, Замріяної як папороть, Сонць, які запалював І гасив наче воскові свічки Весляр мовчазний Харон, Легко Торкаючись води важкої і чорної кінцями пальців десниці (Темна ріка). Легко Забути ім’я – своє і чуже, А потім згадати Знову і знову (як Сонце). А ти думав за […]
Харон
3 posts
Входи, скиталец, не топчись у двери! Не стоит создавать ажиотаж… Не каждый мне готов сегодня верить – Я ныне устаревший персонаж. Моя ладья пустует у причала, И не тревожит гладь реки весло. Все так спешат скорей начать сначала, Что отвергают суть самих основ! Чего стоишь? Входи, теперь ты местный. Мне […]
Щемлять серця і душі ще болять за втраченими юними літами. Екзамени усі здали на п’ять. Осінні теж уже не за горами. Ріка несе віночки із латать у синю лету за семи морями. На караулі ангели стоять. Завізно у Харона із човнами. Така свобода вибору тепер, що і старий як юний […]