Стоїть самотня хата край села Далеко від усіх одна – єдина. У ній чекає ненька стара З країв далеких свого сина. Коли малим тут був , бігав – то була Ще молодою, прекрасно співала, А коли сина доля забрала Давно уже й ходити перестала. Все поросло, бур’яном обвилось І замість […]
мама
Стояв літній сонячний день.Хлопчик лежав в полі,трава наче ковдра вкривала його,і хлопчину було ледь-ледь помітно.Його солом’яне волосся перелевалося золотом на сонці. Хлопчика звали Михайлом.Це був гарний малюк із зеленкуватими очима,світлим поглядом і посмішкою,яка виражала захоплення всім,що було довкола.Михайлик випромінював величезну кількість любові,доброти й дитячої безпосередньості.Бувало підбіжить до своєї матусі,попроситься на […]
так добре літу на межі чекань, коли до осені ще крок, а може й ближче. а нам аби тепла, зела аби ще, накупану дощами світлу рань… вільготно так, отут, посеред мрій, де кожен день – своя окрема казка, де ані сліз, ні болю, ні поразки і світ увесь такий серпнево-твій… […]