Привиди минулого тривожать, Без дозволу приходять у думки і сни. Благаю, допоможіть їх прогнати, Бо мене поглинуть вони. Поможіть молю, кричу, Хоча б один прожити «чистий» день. Бо там в кінці я не знайду, Хоча б своїх тіней.
минуле і майбутнє
4 posts
Йшла по воді, не за водою Тікали із-під ніг мальки Ледь чутним голосом ріки Всевишній говорив зі мною. Про що із смертним говорити? Про час, про біль, про небуття І про непевність майбуття, Про те, що ще не пізно жити Не пізно все відчути знову Співати, слухати вірші […]
Живу, як всі. Щоденна суєта. Шалена гонка колесом фортуни. Баским конем летять кудись літа, Таємні доля розкидає руни. На вістрі правди плаче знов душа, Тримають міцно пазурі тривоги. У грудях серце – зранене пташа, Завмерли незалежності пологи… Спимо? Осліпли? Гіпнотичний сон?… Прокинемось – немає України… Для когось українська – […]
Ти, може, промовиш: «Усе — маячня». І спогади спалиш, мов зайві світлини. Одвічний наїв і прадавнє знання Злетять у безодню зозулькою з глини. Але в ноосфері відновлять свій чат Уперті Богдани, Івани, Степани. А скіфські баби приведуть онучат, Навчать їх, як пасти зірки над степами. Солоні шляхи — від […]