А може він іще існує: утрачений і не забутий рай, із вод земних ще виринає і він нікуди не зникав? Тут лазурово-синяя лагуна і неба чиста голубінь, ласкаві хвилі та і щедрі, сітку закинь – риб наловив. Картину обрамляють пальми, кокоси подарують з висоти, плоди земні, красиві квіти, […]
океан
В військово-транспортний літак Пробравсь Кінг-Конг таємно Й сидів тихенько,наче рак(!), Хоч страшно там було і темно… Атлантичний здолав океан- Ось і…посадка в Україні- Він розім’яв могутній стан І нишком зник в долині… Переспав гігант той на скирді (Відпочив у соломі,що треба);- З півгодини брів десь по воді- Бачить:труба […]
І небо чорне, І місяць спілий – Хвилює, квилить, Як буря морем. А в ньому тоне Корабель білий; Так серце хилить, Скидає з трону – Холодне слово, І тягне на дно. Але все одно, Коли в оковах Любов безмовна, – І так дано.
Дух поетики плетений косами, І розвіяний віями вірності, І нехай ненаситні літописи, – Сік загублений в м’якоті вічності – Жовтими абрикосами. Тут в обіймах з’єднались три ангели, Забавляючись давньою лірою, І шуміла шухлядами яблуня, Як образ, де образ – мірою, Бо яблука в ніч падали. Набивали соломою ящики, Розливаючи сонце […]
Волосся її, Мов хвилями, А хвилі – Холодними милями, Гойдають Пустими вітрилами, За русалками Взявши галс. Так серце – Словами милими, Простими Прозорими крилами, У воду зриваються Брилами, Щоб зупинити Час. І волосся її Билинами, І очі небес За схилами, Постійно ведуть За милими, Серцями голодними Нас.