Ти… і так бажана і так неосяжна водночас Так окрилюєш і така недоторканна Ти… ніби привид коханої Данте крізь час Така свята і така ж тверда і жорстока Ти… о, якою ти на справді є – хто скаже? Що ховаєш за мовчанням зухвалим… Ти… така горда уся а може… а […]
#поезіякохання
Как хорошо, что было это лето, Лучами солнца теплого согрето. С волною чувств, эмоций разных Нам не забыть тех дней прекрасных. Цветов букет и нежности вуаль, И вальс любви, как шаль, Окутывает наши отношенья. И поцелуев сладкий миг прикосновенья. Пьянящее шампанское в бокалах, Вскружило голову вино. Твое молчание […]
Ці очі – із кришталю, холодні Неначе два льодовитих океани. Ніби вона щойно з картини Зійшла або героїня з телеекрану. І, ці повні відчаю очі, Несуть у собі і холод і пристрасть. Побачивши їх, вже більше Не зможеш ніколи без них. А них криється темнота Глибока з холоду безодня. Та […]
Ти мене не.. я тебе ду… Нащо голову менi дуриш Якщо зовсім не лю… Пробач Ці слова зовсім нічого не .. Бачиш. Я просто втрачаю розум Всередині , там де колись був Глузд Літають метелики Всі системи пошкоджено. Ерор. Ерор. збій. біль Нуль концентрації Будь мій. Думки лише про одне […]