Ти… і так бажана і так неосяжна водночас Так окрилюєш і така недоторканна Ти… ніби привид коханої Данте крізь час Така свята і така ж тверда і жорстока Ти… о, якою ти на справді є – хто скаже? Що ховаєш за мовчанням зухвалим… Ти… така горда уся а може… а […]
вірш про жінку
3 posts
Осінь як жінка – така різна буває часом Десь холодом віє, десь ніжно муркоче То сонечком бавиться то морозами То жіночним сопрано а іноді басом Осінь як жінка – спокуслива, чиста Для когось Така бажана, так свята і так грішна Але для когось… А для іншого болем холодним свище Та […]
Глухі стіни, самотня квітка, Подих вітру й келих вина. Так відпочине лиш сильна жінка, Та тільки в серці у неї зима. Літній вечір, дощ назріває, Буденна тиша ріже їй слух. Що у думках ніхто і не взнає, Чекає на дощ, біль трохи вщух. Колише вітер дерева крону, У сил природи […]