Глухі стіни, самотня квітка,
Подих вітру й келих вина.
Так відпочине лиш сильна жінка,
Та тільки в серці у неї зима.
Літній вечір, дощ назріває,
Буденна тиша ріже їй слух.
Що у думках ніхто і не взнає,
Чекає на дощ, біль трохи вщух.
Колише вітер дерева крону,
У сил природи вчитися нам.
Давай тихіше, хоч на півтону
Сльози стікали по пелюсткам.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 28-08-2020
