Мій пане, сьогодні – злива. Вона як і я – холодна. Жіноча душа – дражлива. Жіноча душа – безодня. Хтось тоне у ній навіки. Хтось просто її минає. Немає від цього ліку, його на землі немає… Жіноча душа – як небо, та долетить не кожен… Не кожному бо і треба. […]
Злива
4 posts
Злива розмовляє не словами, а мовою сили. Місто немов розчавлене. Краплі дощу проносяться над дворами, Відповідності й такту позбавлені. Мов океан, перевернутий горілиць, Падає на землю дивовижним потоком, І з глибини моїх карих зіниць Виринають сни про вогню уроки. Злиття двох стихій у холодній та злій блискавиці, Містичне сяйво безмежних […]
Кохання -це океан твоїх очей, Такий загадковий, що він і не має меж, Кохання – це безпорадність ночей В очікуванні відповіді “я теж”. Кохання – це ніжність молодої трави, Блискавка над морем і велич річок, Кохання – це світло в моїй голові, Це мисливець, що тисне на гачок. Храми Непалу […]
Дощ зливою тропічною тривав, неначе із відерець випадав, а ще припиниться за мить, ніби вимкнути комусь кортить. Тривав цей дощ хвилини дві, летіли його хвилі дощові, вітер гілляками сильно хитав і небу синяви додав. Аж раптом припинився дощ, угору вітер полетів також, несеться хвилею дзвінкою, наче потужною морською. Не встигла […]