На кожній кухні бувало, й не раз,
І добре підтвердять те стіни,
Як шкодували про втрачений шанс
Убогості жертви постійні…
На кожній кухні бувало, на жаль,
Умивались слізьми без надії
Слабкі душі, пірнаючи вдаль
Думками у втрачені мрії.
На моїй кухні бувало, й не раз
В теплих дотиках і обіймах
Грілось серце моє повсякчас
Вдячне вірності цій незмінній.
На моїй кухні бувало й нерідко
Коли мовчки раділи життю,
І лише поглядом іноді, зрідка,
Говорили безмежне “Люблю”.
Розруйнуйте ж скоріш усі кухні,
Що збирають людей для журби.
Позбирайте усіх їх докупи
І спаліть до останньой іскри.
Краще кухні будуйте щасливі,
Хай дарують усім лиш тепло.
Адже долі бувають мінливі,
Але мріють усі про добро.
2 коментарі “Кухня”
На жаль. Треба писати окремо.
супер.класно